Учням на допомогу!

Культура

мовлення

На допомогу

старшокласникам!

 

-2013-

     Хахула О. Т. Культура мовлення. На допомогу     старшокласникам!– 2013р. – 35с.

 

  Рекомендовано рішенням ради методичного кабінету       відділу освіти Золочівської райдержадміністрації

       (Протокол №____ від _____2013 року)

 

Відповідальний за випуск: Хахула О. Т. – учитель                                  

української мови і літератури                                                                                                      .                         

Червоненької ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

    У посібнику викладені основні проблеми ділового мовлення на лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях, а також практичні завдання. Засвоєння нормативного слововживання на зразках різних конструкцій і навчальних вправах сприятиме підвищенню мовленнєвої культури учнів.

 

 

Зміст методичного посібника шукайте в моєму блозі "Філологічна скарбничка"

https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=855639979702013425&pli=1#

або на сайті Відділу освіти Золочівської райдержадміністрації (сторінка"На допомогу вчителю")  http://osvita.at.ua/index/ukrajinska_mova_ta_literatura/0-34

 

Вступ

      Індивідуальність кожної особистості виявляється,  насамперед,  через її усне чи писемне мовлення,  тобто через уміння правильно й доречно добирати слова й уживати відповідні граматичні конструкції для вираження своєї думки – чи то в побутовому спілкуванні, чи то в царині науки. Для того, щоб мова дітей була,  кажучи словами Максима Рильського, “чистіша від сльози”,  необхідно прислухатися до поради поета і  “пильно й ненастанно полоти мовні бур’яни”, які, на жаль, буйно розрослися і в повсякденному вжитку, і в пресі та на телебаченні.

     Тому, яку професію не обрала б собі дитина, вона повинна вміти правильно й чітко висловлювати думки,  вимовляти слова, вживати нормативні наголоси…

      Досягти високої культури ділового мовлення й уникнути різних відхилень у мові допоможе свідоме ставлення до вибору мовних засобів, засвоєння основних закономірностей розвитку рідної мови. Знання національних особливостей мови не тільки виробить уміння вести справочинство українською мовою,  а й сприятиме усуненню з ділового мовлення суржикових конструкцій. У посібнику викладені основні проблеми ділового мовлення на лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.

     Засвоєння нормативного слововживання на зразках різних конструкцій і навчальних вправах сприятиме підвищенню мовленнєвої культури учнів.

 

 

Культура мовлення

     Офіційно-ділове мовлення — мова організацій, установ, за­кладів — це особливий стиль літературної мови. А для багатьох є зразком мовної культури. Тому надзвичайно важливо, щоб мовлення, яке звучить в установах, організаціях, закладах, від­повідало єдиним вимогам і було точним, правильним, не по­рушувало прийнятих стандартів або норм.

Слід звертати увагу на мовлення у навчаль­ному закладі — дитсадку, школі, вузі, адже саме там формується мовна культура суспільства. Спостереження засвідчують вели­ку кількість помилок, що побутують тут на рівні псевдонорм, а школярі, студенти навіть не підозрюють про їх невідповідність літературному мовленню.

Більшість мовленнєвих помилок у навчальних закладах  належать до  з названих нижче розрядів:

1)Русизми, діалектні слова, вирази під впливом російської мови.

2)Логічні помилки, зумовлені тавтологією.

     3)Вживання дієслівних форм і займенників   

     4)Конструкції із дієприслівниками.

     5)Неправильне вживання прийменників.

     6) Використання синонімів, паронімів і неологізмів.

7)Наголос у словах.

 

                                               

   КОРИСНО ЗНАТИ!

 

Відчинити (не відкрити) двері, вікно.

Брати чи взяти (а не приймати) участь.

Зі словами книжка, стаття, знання, робота, вживаємо слово обсяг (не об'єм) — невелика за обсягом.

Збіг (а не співпадання) свят, конкурсів.                                                                                                    

      Класові суперечності (а не протиріччя): протиріччя з російського противоречия.

Заступник (не замісник) директора. Заступник — назва посади, у той час як замісник — людина, що з причин тимчасово виконує чиїсь обов'язки.

Завуч з виховної (а не по виховній) роботи.

Запитання (а не питання) із залу. Іменник відповідає на  питання. Коли йдеться про звернення, яке потребує відповіді, пояснення, вживають запитання.

Далі чи наступним (а не слідуючим) виступить...

Неправильна (а не невірна) відповідь.

Найбільш відповідний чи найвідповідніший (а не найвідповідний чи самий відповідний).

Подумаємо, прочитаємо (а не давайте подумаємо прочитаємо).

Улюблений письменник (а не любимий).

Відсутній через хворобу, у зв'язку з хворобою (а не із-за хвороби чи по хворобі).

Виступає (є) прикладом (а не являється прикладом.

Почуття (а не відчуття) обов'язку.

Діти хочуть (а не хотять) здійснити.                     

Навчено грамоти (а не грамоті).                             

Хлопець поспішає (а не спішить).                           

Він поводиться (а не веде себе) погано.

Наполягати (а не настоювати).

    1. Русизми, діалектні слова і вирази

  під впливом російської мови

    Помилки на лексичному рівні переважно спричинені неграмотними запозиченнями з російської мови. Щоб уникати таких суржикових лексем, треба запам’ятати нормативні слова.

НЕПРАВИЛЬНО:  бедро, бувший, ведучий, взятка, відкритка, груз, дьоргати, заключається, качелі, кип’яток, кладовка, клубніка,  клюква,  командировка,  кошельок,  ладно,  мєлоч,  наоборот, насмарк,  отвйортка,  переписка,  позвоночник,  пред’явити,  порок, прививати,  прививка,  прижати,  приміняти,  руль,  стакан,  столова, сустави, тоже, тормозити, тряпка, удобно, ужас, участок, форточка, хватить, чуть-чуть, шкаф, язва.        

ПРАВИЛЬНО: стегно, колишній, провідний, хабар, листівка, вантаж,  шарпати  (сіпати,  смикати),  полягає,  гойдалка,  окріп,  комора, полуниця, журавлина, відрядження, гаманець, гаразд, дрібні, навпаки, нежить, викрутка, листування, хребет, подати, вада, щепити, щеплення, притиснути, застосувати, кермо, склянка, їдальня, суглоби, теж, гальмувати, ганчірка (шматка), вигідно, жах, ділянка, кватирка, досить, ледь-ледь, шафа, виразка.

 

 

 

 

2. Логічні помилки, зумовлені тавтологією

    Недоречні в діловому мовленні і тавтологічні вислови(логічні помилки) – повторення того самого іншими словами:                                                                                                         Адреса місця проживання − бо адреса означає  “місце проживання”.                                                                                                                 Вільна вакансія − слово вакансія означає “вільне місце”. Моя автобіографія − авто означає “сам”, “власний”.  Пам’ятний сувенір − сувенір означає “спогад”, “пам’ять”. Період часу − бо період означає “відрізок часу”.

                                                    

                                                             СЛІД ЗАПАМ'ЯТАТИ!

 

ПРАВИЛЬНО

   НЕПРАВИЛЬНО

          ПОЯСНЕННЯ

ушкодження

травматичне ушкодження

травма і є ушкодженням

     імунітет

 захисний імунітет

у слові імунітет міститься зна­чення захист

особисто (сам)

особисто сам

сам і особисто за змістом однакові

повідомлення

інформаційне повідомлення

будь-яке повідомлення містить інформацію

закон

легальний закон

закон не може бути нелегальним

мій

мій власний

мій і є власний

реальний

реальна дійсність

реальний і є дійсний

вундеркінд

юний вундеркінд

вундеркінд - здібна дитина

хвилина

хвилина часу

хвилина означає відрізок часу

у квітні

у квітні місяці

у назві квітень міститься понят­тя місяць

лікар-педіатр

дитячий лікар- педіатр

слово педіатр має значення ди­тячий лікар

 

АНТИСУРЖИК

           ПРАВИЛЬНО

         НЕПРАВИЛЬНО

пошитися в дурні

опинитися в дурнях

не надивуєшся

диву даєшся

говорити не до ладу

говорити невпопад

спало на думку

прийшло на думку

іншим разом

другим разом

річ у тім

справа в тому

правильна відповідь

вірна відповідь

склянка чаю

стакан чаю

замовити папір

заказати папір

зважати на думку

рахуватися з думкою

перекласти текст

перевести текст

кінець кінцем

в кінці кінців

і так далі

і так дальше

щоразу

кожний раз

недбале ставлення

халатне ставлення

через два тижні

через дві неділі

вимкнув світло

виключив світло

однак, проте

наступного разу

музична школа

заступник директора

свідчення очевидців

нова праска

через помилку

на замовлення

за будь-якої погоди

о шостій годині

із-за кордону

через необережність

днями

біля входу

  узяти до уваги

залучати до роботи

про всяк (всякий) випадок

тим не менше

слідуючого разу

музикальна школа

замісник директора

свідоцтво очевидців

новий утюг

із-за ошибки

на заказ

при любій погоді

в шість годин

з-за границі

через неосторожність

на днях

при вході

прийняти до уваги

заволікати до роботи

на всякий случай

3. Вживання дієслів та займенників              

      Часто помилково вживають дієслова пробачатися, вибачатися у першій особі.  Не слід говорити пробачаюсь  (вибачаюсь), треба вживатиці дієслова у другій особі (пробачте, вибачте), або описово (прошу пробачення, вибачення), чи – даруйте, перепрошую.

     Дієслово дякувати вимагає після себе давального відмінка (дякувати кому? чому?). Наприклад, дякувати бабусі, дякувати матері, дякувати приятелеві, дякувати йому.

                                                                  ЗАПАМ'ЯТАЙ

ПРАВИЛЬНО!
Дякую Вам.

Пробачте мені.

О котрій годині призначили...?                                 

Котра година?                                            

Властивий йому.                     

Характерний для нього.                            

Телефонував йому.                                    

Вибачити йому.                                             

Кепкувати з нього.                                                    

  Деякі учасники.

НЕПРАВИЛЬНО!

Дякую Вас.

Пробачте мене.                                                                     

На котру годину призначили... ?                                            
Скільки годин?                                                                            

Властивий для нього.                                                                 

 Характерний йому.                                                                              

Телефонував до нього.                                                           

 Вибачити його.                                                                          

 Кепкувати над ним                                                                         Окремі учасники.

 

    Типова помилка, що впливає наточність висловлювання, — так званий «трикутник із займенником»: у другій частині речення особовий займенник (він, вона, воно, вони), співвідносний одразу з кількома іменниками першої частини. Наприклад:

Сестра зустріла подругу, вона повідомила їй про подію.

Коли Олег побачив Степана, він йшов у бібліотеку.

Петро чи Степан? Тому вживаючи займенники, необхідно завжди перевіряти їх зв'язок з іменниками.

 

Виправляють наведену вище помилку кількома способами, найпростішими з яких є:

1)   заміна особових займенників він, вона займенниками той, та:

 Сестра зустріла подругу, та повідомила їй про подію;

Коли Олег побачив Степана, той йшов у бібліотеку;

2)   відмова від займенника:

Подруга, зустрівши сестру, повідомила їй про подію.

— Зустрівши подругу, сестра  повідомила про подію;

Олег, побачив Степана, що йшов в бібліотеку. – Степан,   йдучи в бібліотеку, побачив Олега.

Типовою помилкою є введення займенника, що не від­повідає іменнику. Така помилка з'являється в процесі підміни у нашому мисленні одного слова іншим (людина — чоловік) або в неправильному визначенні числа іменника (листя — вони): Тепер ти, друже, розумієш, що відчуває людина, коли його обра­жають. У лісі багато листя, вони уже жовтіють.

4. Конструкції із дієприслівниками та дієприкметниками

 

     Дія, що виражається дієприслівником, обов'язково повин­на стосуватися підмета.

    

     Помилковими є речення, у яких діє­прислівниковий зворот вказує на додаткову дію, що виконує не підмет:

Проходячи повз магазин, мене вразила вибита шибка.

Сидячи у класі, у мене розболівся зуб.

Опрацювавши матеріал,іспит складено добре.

Гуляючи з друзями, погода була хорошою.

Тут конструкція змушує нас думати, що це вибита шибка про­ходила повз магазин, зуб сидів у класі, матеріал складав іспит, погода гуляла...

Правильно:

Проходячи повз магазин, я побачив вибиту шибку.

Сидячи у класі, я відчув, що в мене розболівся зуб.

Опрацювавши матеріал, я добре склав іспит.

     Коли я гуляв із друзями, погода була хорошою тощо.

      

5. Вживання прийменників в українському діловому мовленні

                     Прийменник по

    В українській мові прийменник по вживають з іменниками, займенниками, числівниками; конструкції з ним виражають такі відношення:

•  часові: по обіді, приїду по святах  (іноді можна замінити іменником у родовому відмінку з прийменником після – після свят);

•  об’єктні: погладив по голівці, по футбольному полю бігали діти;

•  мети: пішов по м’яч, поїхав по змагунів;

•  кількісні відношення:  тренуються по п’ять годин на добу, по 30 осіб у групі;

•  на позначення просторових відношень, як, наприклад, у народних піснях:  по садочку ходжу,  по дорозі жук,  по діброві вітер виє… Однак через російську мову прийменник по набув універсальності, а це призводить до одноманітності мови. Запам’ятаймо:  російський прийменник по українською мовою перекладається вісьмома прийменниковими конструкціями:

•  з прийменником по  (наказ по школі,  різьба по дереву, товариш по команді);

•  з прийменником за  (за наказом, за дорученням, за пропозицією, за свідченням, за власним бажанням, за способом, педагог за освітою);

•  з прийменником з  (із,  зі) (з нагоди чого,  з багатьох причин, дослідження з теорії і методики спорту, курс лекцій ізісторії України, з ініціативи, з примусу);

•  з прийменником на (називати на ім’я, схожий на смак, на мою думку, на її бажання, на пропозицію, на вимогу);

•  з прийменником у  (в) (викликати у службових справах,  у вихідні дні);

•  з прийменником для  (комісія для складання резолюції, гурток для вивчення масажу, зошит для практичних завдань); 

•  з прийменником через  (через помилку,  через неуважність, через непорозуміння);

•  з прийменником після  (після повернення,  після закінчення тренувань, після розгляду чогось, після прибуття);

•  а також безприйменниковими конструкціями,  з орудним відмінком іменника (повідомити телефоном,   переслати поштою, старший віком).            

 

     Прийменник по НЕ МОЖНА вживати у таких сполученнях:

 у службових справах,  до квітня включно, за дорученням,

 за підозрою в чомусь, на прохання, на замовлення,

після закінчення, з деяких причин, з ініціативи, за освітою, лікар за зразком, за описом, після одержання,

за дорученням керівника, за пропозицією,

за наказом командира, з примусу, за свідченням очевидців, за сімейними обставинами, через сімейні обставини,

у приватній справі, з особистих питань,

передати у спадщину, поради щодо оздоровлення,

називати на ім'я, старший за званням, екзамен з історії, через хворобу, надіслати поштою, на вимогу, у справі

 

 

         Прийменник із-за (з-за)

     Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає... 

     Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє – у Тараса Шевченка. 

      Отож,  цей прийменник уживається для позначення предметів,  з протилежного боку яких відбувається дія.  Проте,  під впливом російської,  прийменник із-за часто помилково вживають на позначення причиновості. Вживаймо правильно українські прийменники:  через власну необережність,  через відсутність, сварка за дурницю, програли через нападника, гра не відбулася через те, що не було підготоване поле, А НЕ із-за відсутності, із-за необережності, із-за дурниці і т. д.

 

   СЛІД ЗАПАМ'ЯТАТИ найбільш вживані конструкції!

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Встань! Іди! Сядь!        Зробімо!                           Підімо!                     

 Заспіваймо!                    

 Пробачте! Вибачте! 

 Навчатися в 9-му класі

 Навчальний заклад        

Поїхав як міністр        

 Продаж за зниженими цінами                          

Будь-які висновки           

 Згідно з планом           

Відповідно до  рішення                                 

Завдати шкоди          

 Призвести до бійки      

 Вимикати світло   

Дипломатичні відносини                 Порушити питання            

Чинний закон                

Пробачте мені                            

 Мені болить                               

Дотримати слова             

Оволодіти ситуацією

 Опанувати професію 

Ігнорувати попередження 

 Ігнорувати закони           

                                                              

Встати! Іти! Сісти!             

 Давайте зробимо!                    

 Давайте підемо!                        

 Давайте заспіваємо!                   Пробачаюсь! Вибачаюсь!       

Займатися в 9-му класі 

Учбовий заклад                

Поїхав у якості міністра

 Продаж по знижених   цінах                                                        

Любі висновки                       

 Згідно плану (до плану)               Відповідно рішенню  (з рішенням)                

 Нанести шкоду                   

Привести до бійки 

Виключати світло Дипломатичні.відношення         

Поставити питання             

Діючий закон                           

 Пробачте мене                                       

 Мене болить                             

Дотримати слово             

 Оволодіти ситуацію 

Опанувати професією

 Ігнорувати попередженням

 Ігнорувати законами                      

  6. Лексика : синоніми, пароніми, неологізми

       У діловому мовленні бажано просто,  чітко і зрозуміло сформулювати думку. Свідомий і стилістично точний вибір слова – показник рівня мовленнєвої культури.      

      Сотні тисяч слів налічує словниковий склад українськоїмови  (СУМ подає 135 тисяч слів, але це далеко не повний реєстр). Порівняно легко знаходити потрібні слова навіть у такому океані слів,  вибираючи його в рамках лексичної групи, на яку орієнтується ситуація.  Є різні групи слів за значенням. Розглянемо деякі з них, які є найуживаніші в логічно-діловому мовленні.

 Синоніми

      Синоніми служать для найточнішого і найдоречнішого способу висловлення. Звичайно,  синоніми найуживаніші у художньому і публіцистичному стилях. Незнання синонімічних можливостей мови, невміння вибрати єдине можливе в    даній ситуації слово стає причиною появи багатьох помилок і в діловому стилі мови.

     Кожен синонім має свою історію, свої традиції у вживанні. Синонімія означає в мові наявність близьких,  але не тотожних способів висловлення. Щоб правильно вибрати необхідне слово, треба розрізняти відтінки в значеннях деяких слів,  запам’ятати їх.

ЗАСТУПНИК − ЗАМІСНИК

   Заступник − офіційна назва посади.

   Замісник – особа,  яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього.

 

СУСПІЛЬНИЙ − ГРОМАДСЬКИЙ

     Суспільний –  вживається у словосполучниках:  суспільний уклад або клас; суспільна система, праця; суспільне становище, виробництво, буття тощо.

     Громадський – обов’язок, осуд, порядок, діяч;  громадська робота, справа і т.ін.

КВИТОК − БІЛЕТ

     Квиток –  вживається у словосполуках:  театральний квиток,  залізничний квиток,  трамвайний чи автобусний квиток; студентський, партійний, військовий квиток.

   Білет – кредитний, банківський, лотерейний, екзаменаційний.

СКОРО – ШВИДКО

     Скоро – вживається, коли йдеться про час.

    Швидко – на позначення інтенсивності руху.

ОБ’ЄМ – ОБСЯГ

    Об’єм – величина у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях: об’єм конуса, куба, циліндра, посудини, приміщення, печі, тіла, серця, мозку, повітря, рідини; об’єм може бути великий, малий, значний, повний.

   Обсяг – взагалі величина, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вживається зі словами:  обсяг роботи,  капіталовкладень,  будівництва, знань,  інформації,  книжки,  рукопису,  поняття,  слова,  навантажень;  обсяг може бути величезний, значний,  середній.  Можна сказати:  визначити обсяг,  величезна за обсягом і значенням праця,  у повному обсязі, реферат обсягом 20  сторінок,  обсяг спортивних навантажень. 

      Уживання таких словосполучень,  як  “об’єм робіт”, “об’єм інформації”, є порушенням норми.

ПОЛОЖЕННЯ – СТАНОВИЩЕ – СТАН

       Положення –  вживається у словосполуках:  горизонтальнее положення, вертикальне положення.

      Становище –  міжнародне,  офіційне;  вживається і в значенні: знайти вихід із певного становища.

      Стан –  у словосполуках:  стан економіки,  фінансів,  стан справ, стан хворого.

НАСТУПНИЙ − ТАКИЙ − ПОДАЛЬШИЙ

     Наступний – вживається з конкретним поняттям: наступна  зупинка,  наступний тиждень  (але:  такий порядок денний,  такі питання).

    Подальший –  вживається на означення абстрактного поняття: подальше життя, подальша доля.

 

      Пароніми окрема група слів, близьких своїм звучанням, але різних за значенням і написанням. Вони вживаються у всіх стилях мовлення: організаторський − організаційний, відносини– відношення,  ефективно − ефектно, далі − дальше, завдання −задача, адрес − адреса.

       Мовленнєва практика свідчить,  що при недостатній увазі до лексичного значення слів-паронімів їх не розрізняють і часто неправильно використовують, спотворюючи зміст сказаного.

     РОЗРІЗНЯЙТЕ!

ВОЄННИЙ − ВІЙСЬКОВИЙ

      Воєнний –  який стосується війни,  вживається у словосполуках: воєнний стан, події, воєнна тактика, промисловість.

      Військовий –  який стосується війська:  військова присяга, форма,  військовий трибунал,  військове училище,  ранґа тощо. Вживається і у значенні іменника: військовий пішов, став військовим (синонім – військовик).

ПЛУТАТИ − ПУТАТИ                                                                       

    Плутати – безладно переплітати нитки, волосся, ще говорять плутати ногами – ходити повільно, ледве переступаючи. У переносному значенні –  вносити безладдя,  неясність у що-небудь, помилятися чи свідомо вводити в оману, можна плутати поняття, плани, думки, зізнання, слова, деталі, кольори, Івана з Миколою.       

    Путати – стягувати путами  (пасками, мотузками, ланцюгами) ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити її рух.

ПОСТУПАТИ − ВСТУПАТИ 

     Поступати – добре, погано, вчасно, синонім – чинити, діяти.

     Вступати –  до інституту,  в училище;  споріднені слова – вступник, вступні іспити.

ЗАГРОЖУВАТИ – ПОГРОЖУВАТИ

 

      Загрожувати - містити в собі або становити собою якусь загрозу, не­безпеку; бути неминучим для когось (загрожувати народам, загрожує ко­мусь небезпека).

    

      Погрожувати - грозити покаранням, залякувати чим-небудь, нахва­лятися (погрожувати війною).

 

     Загроза. У сполученні: загроза страшна, воєнна; миру, життю; для людства; відвернути загрозу.

     Погроза. У сполученні: погроза відверта, неприхована; безперервні, по­стійні; батька, ворогів; вдаватися до погрози.

 

ЗМУШУВАТИ - ПРИМУШУВАТИ

  

    Змушувати - спонукати, заставляти когось (переважно обставинами) ви­конувати щось, робити що-небудь (змушувати працювати, задумуватися).

      

    Примушувати - вимагати від когось виконання чогось усупереч його волі, бажанню (примушувати вийти, скоритися, скласти зброю).

     

ПРИМІРНИК – ЕКЗЕМПЛЯР

 

     Примірник - 1. Певна частина з тиражу друкованих видань або репро­дукцій творів образотворчого мистецтва (п'ятдесят примірників «Кобза­ря», два примірники п'єси Карпенка-Карого); 2. Оригінал або одна з копій матеріалу, надрукованого або написаного від руки (перший примірник статті).

                                                                                                                                             

  Екземпляр - 1. Певна частина тиражу (але надаємо перевагу слову «примірник»); 2. Представник якогось виду тваринного чи рослинного сві­ту (багатоколоскові екземпляри).

 

 

ВІДМІННИЙ - ВІДМІТНИЙ  

 

      Відмінний - 1. Який має високу якість, дуже добрий (відмінний стрі лець, учень). 2. Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь; інший, неоднаковий (відмінні поняття, смаки, думки).

    

      Відмітний - чимось позначений, має тільки йому властиві ознаки (відмітна особливість, риса).

   

ОСОБИСТИЙ – ОСОБОВИЙ

 

Особистий - який належить певній особі (особиста власність, особис­тий архів).

 

   Особовий - який стосується окремої людини (особовий рахунок у банку, особова справа).

 

СНІГОВИЙ – СНІЖНИЙ

 

     Сніговий - укритий снігом, утворений із снігу, який несе сніг (снігова буря, гірка, хмара, завірюха).     

 

    Сніжний - багатий на сніг; подібний до снігу (сніжні полонини, сніжне поле).

    

БОЛІСНИЙ – БОЛЮЧИЙ

 

     Болісний — пов'язаний з тяжкими переживаннями (болісне сприйнят­тя, переживання).

   

    Болючий — пов'язаний із фізичним відчуттям болю (болюча рана, трав­ма, операція).

   

  ВИБОРНИЙ - ВИБОРЧИЙ 

       Виборний — який визначається, обирається голосуванням на якусь по­саду або для виконання певних обов'язків (виборна посада, особа).

     Виборчий — який стосується виборів, їхньої організації та проведення

(виборчий(а) округ, бюлетень, голос, кампанія, агітація).

   

ВИЗНАЧАЛЬНИЙ – ВИЗНАЧНИЙ

 

      Визначальний - який визначає суть чогось; основний, істотний (визна­чальна риса).                                                            

 

    Визначний — який відзначається своїми позитивними рисами, важли­вий за своїм значенням; видатний (визначна особа, людина, заслуга).

   

ПОТОКОВИЙ - ПОТОЧНИЙ

 

    Потоковий - який здійснюється безперервним потоком; конвеєрний (потокове виробництво, збирання).

 

   Поточний - який є, існує, відбувається тепер; повсякденний (поточ ний рік, момент, ремонт).

 

ПРОГРАМНИЙ – ПРОГРАМОВИЙ – ПРОГРАМОВАНИЙ

 

     Програмний - який містить у собі програму, визначає основу діяльнос­ті, програму, якою керуються (програмний документ, задум).

 

    Програмовий - який є в навчальній програмі (програмовий матеріал з математики, твір).

    Програмований - який здійснюється за допомогою програмування - кодування і комп'ютерів (програмоване                             навчання, вивчення мови).

 

РОЗУМНИЙ – РОЗУМОВИЙ

  

  Розумний - наділений розумом, розсудливий, кмітливий; який діє ро­зумно (розумна дитина, господиня).

   Розумовий - який стосується діяльності розуму, пов'язаний з нею (ро­зумова діяльність, праця, зрілість).

  

    Розумно - у сполученні: розумно жити, планувати, витрачати сили.

    Розумово - у сполученні: розумово розвинений, відсталий.

 

ВИНЯТКОВО – ВИКЛЮЧНО

 

Винятково - дуже, надзвичайно, особливо, не так, як усі (Ця обстави­на має винятково важливе значення).

 

Виключно - тільки, лише (Я думав присвятити себе виключно театру).

 

КНИЖКОВИЙ – КНИЖНИЙ

 

Книжковий - який стосується книжки, який виготовляє, торгує кни­гами (книжкова фабрика, книжковий магазин).

 

Книжний - невластивий живій розмовній мові (книжне слово, книж­ний стиль).

 

ЧИСЕЛЬНИЙ – ЧИСЛЕННИЙ – ЧИСЛОВИЙ

 

   Чисельний - виражений у якій-небудь кількості; кількісний (чисельна перевага, більшість).

 

  Численний - який складається з великої кількості кого-небудь, чого-небудь; який відбувається часто, проводять,

організовують, здійснюють багато ра­зів (численні факти, пожежі, виступи, праці).

  

    Числовий — пов'язаний з числом, за допомогою якого передається кіль­кість, виражається одиничність чи множинність предметів (числовий ви­раз, проміжок, аргумент).

 

ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ 

 

     Загальний - 1. Такий, що охоплює, стосується всіх (загальні збори, за­гальний страйк); 2. Основний, головний, без деталей (загальний виклад, загальний висновок).

                                                                                                                                                      

   Спільний - властивий не одному (інколи навіть усьому загалові); на­лежний кільком або багатьом (спільні інтереси, спільна квартира).

      Використання неологізмів та запозичень

Неологізми — слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на два кущі: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жарґону. Використовування нових слів у тексті документа має ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталену позначку в мові.

Неологізми першого куща доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, фінанси, проґрес, політика, демократія, бюджет, баланс, авізо, нумер, бандероль, бланк, шифр, серія, комп'ютер та ін.      

  Неологізми другого куща не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традицій­ного значення.

авторитет                              повага, пошана, вага

анархія                                   безлад

апеляція                                 звертання

арґумент                                підстава, мотив, обґрунтування,  

                                          довід

асортимент                           набір

баланс                                   рівновага

бартер                                    товарообмін

бізнес                                     справа, діяльність

дебати                                    обговорення

дефект                                   вада, недолік, хиба, ґандж,

брак                                       пошкодження,      

домінувати                           переважати

експеримент                         дослід, спроба

ексклюзйвний                      виключний

екстраординарність             особливість

електорат                        виборець

тотожний                           рівнозначний

компенсація                         відшкодування, оплата                                            

 конвенція                             угода                                                       

координувати                      погоджувати                       

лаконічний                         \ стислий, короткий                        

 лімітувати                           обмежувати прероґатива                   

перевага,      виключне право пріоритет                            

першість,     переважне право пролонгація                      

продовження (подовження) симптом                           

 ознака, риса, прояв, знак                    

спонсор       доброчинець, меценат       

Автор Хахула О. Т.