Що таке "булінг"

Що таке "булінг" та чому про нього треба знати всім батькам, вчителям.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

 

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють – це агресивна поведінка, щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

  • Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
  • Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
  • Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Що робити батькам

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  •  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  •  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  •  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю, класному керівнику або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  •  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до класного керівника, шкільного психолога, вчителів, адміністрації, старшокласників, батьків інших дітей.
  •  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до психолога чи соціального педагога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Як допомогти дитині-агресору

Ті, хто піддаються булінгу:

  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  •  відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто створюють ситуацію булінгу:

  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Який штраф за булінг передбачено документом ( від 18.12.2018 року Верховна Рада підтримала законопроект №8584 закон про булінг)

За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі загрожуватиме штраф у сумі від 340 до 850 грн. Подібне стягнення очікує і на батьків кривдника, якщо він малолітній і ще не може відповідати перед законом.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до практичного психолога.

 
 

Поради психолога учням

Звичайно, і молоді люди, і зрілі, всі мріють про те, яким стане наше життя через деякий час. Мріяти корисно і чудово, адже тільки з мрії можна виділити мету в житті і йти до неї. Мрії надихають і стимулюють, змушують дивитися в майбутнє, не прив’язуючись до нашого минулого. Але… самі по собі мрії і бажання цілями не стають. Тільки підкріплені рішучістю, ентузіазмом, пристрастю, тобто сильними емоціями, вони можуть претендувати на перетворення на мету, а іноді й на мету всього життя.

Щоб життя було яскраве, а мрії здійснювались

Перш за все, ви повинні чітко розмежувати поняття “мрія і мета”. Мрія, зазвичай, досить абстрактна і узагальнена, мета ж прекрасна тим, що її, як правило, досягають. Мета – це бажання, заряджене емоцією. Щоб мрія стала метою, спробуйте виразити її більш конкретно – в подіях, поведінці, образах. І в поняттях, які можуть бути виміряні. Найкраще за все, звичайно, на папері. Але, передовсім, ознайомтеся з деякими неодмінними умовами перетворення мрії на мету:

Мета має бути ваша: не друзів, не знайомих чи родичів, а ваша! Уявіть кінець мети: неначе вже все відбулося, вдалося і мета досягнута. Якщо радості в кінці немає – значить, мета не ваша, можливо, вам її вселив чи нав’язав хтось інший, а може, ви просто хочете бути на когось схожі і вважаєте чужий шлях своїм власним.

Поставте собі точну дату, коли ваша мета буде досягнута. Якщо ви з якоїсь причини не змогли, чи не захотіли це зробити, змушена вас засмутити: ви ніколи не досягнете мети. Це обов’язкова умова. Але пам’ятаєте, мета має бути реальна: свій банк чи вілла в Монако, головна роль у голлівудському фільмі чи Всесвітня мережа на зразок Інтернет через два місяці – нереальність.

Мета має бути позитивна. Не можна давати собі установки типу: “Не хочу бути бідним”. Потрібно формулювати так: “Хочу бути фінансово незалежним”. Не розглядаються в даному випадку і такі ситуації, чого слід було б уникнути, або ким не бути, або як не робити. Часто учні старших класів указують в своїх творах, що не житимуть з батьками, не працюватимуть на заводі чи не перебуватимуть у когось у підпорядкуванні. Так от, до мети це має вельми віддалене відношення. Я б назвала це просто побажаннями. Мета має бути завжди конкретна: стати не просто студентом, а студентом, конкретного ВНЗ і факультету, не просто керівником, а організувати і очолити конкретний бізнес чи підприємство.

Чим ви готові пожертвувати або заплатити ради досягнення своєї мети?Чи буде ваша мета чесною, досягнутою за ваш рахунок? Адже наївно вважати, що в житті що-небудь безкоштовне. Спробуйте скласти список можливих жертв: час, гроші, здоров’я, добрі відносини з друзями і знайомими, любов, нерви, добре ім’я, відмова від задоволень, дружба, дотримання здорового способу життя та інше. Спробуйте чесно відповісти собі на питання, на що ви готові піти заради досягнення своєї мети, чим пожертвувати, і чи зможете ви потім сміливо і прямо дивитися людям в очі.

А зараз складіть список можливих перешкод. Тільки розділіть їх на дві категорії – ті, що довкола нас, і ті, що знаходяться усередині нас. Зазвичай молоді люди погоджуються з тим, що важче долати ті, які знаходяться в нас самих. Іноді їх ще називають саботажниками. Кожна людина (і не раз) намагалася втекти від труднощів і перешкод за допомогою відмовок типу: це не спрацює; якби я був старшим (чи молодшим); мені ніхто не допомагає; якби у мене були для цього кошти; дуже рано (чи надто пізно); я поки до цього не готовий; а що скажуть друзі (знайомі, родичі); ніхто не розуміє моїх труднощів; ніхто не оцінить моїх старань; немає на це часу, дуже багато інших справ; нічого не вийде все одно та інше. Потрібно визнати існування цих труднощів і або навчитися їх переформульовувати в позитивні, чи перетворити у менші цілі, які доведеться вирішити дорогою до головної. Наприклад: “Це не спрацює” формулюємо інакше “Але ж у інших працює! Чим я гірше?” Чи “Я поки до цього не готовий” – тут чітко потрібно з’ясувати, в чому саме: “Знань не вистачає? Сили волі? Грошей?” Тоді вперед, за знаннями, працюємо над силою волі, заробляємо гроші. Ось таке виходить дерево цілей. Ну як? Не дуже страшно? Тоді можна стартувати.

Мета має бути наочною. Напишіть план з точними термінами, етапами, відзначайте, тобто просто записуйте на папері результати ваших кроків і дій. Визначте і дозвольте собі за особливо успішне виконання намічених ділянок шляху бонуси чи призи, заохочуйте себе і хваліть. Постарайтеся передбачити і форс-мажорні обставини, власне, як ви плануєте поводитися в неординарних ситуаціях, де і наскільки дозволите зробити собі поблажку чи відступитися (або чим поступитися). Було б добре скласти договір із самим собою, як рекомендують деякі фахівці, де будуть вказані всі терміни, угоди про плату (винагороди), і штрафи. Але і дотримуватися його доведеться вам!

Напишіть собі нагадування про свою мету скрізь, перечитуйте план досягнення щодня для того, щоб запрограмувати себе на успіх, зарядити себе упевненістю і не відступати від наміченого шляху під впливом різних обставин, які, безумовно, зустрінуться на вашому шляху, а бути послідовним і цілеспрямованим. Швидше за все поставленої мети доб’ється той, хто зможе постійно підтримувати себе в тонусі, і забезпечувати щоденне (нехай найменше і навіть зовсім крихітне, але саме щоденне) просування до поставленої мети. І не забувайте ніколи: дорогу осилить той, хто йде!

Спробуйте поєднати в собі три ролі: мрійника – для створення нових цілей та ідей; реаліста – для надання ідеям конкретної форми, з якою ви зможете будувати своє майбутнє; і критика – для фільтрації та очищення ідей для втілення їх у життя. Нехай усі вони перебувають у рівновазі та доповнюють один одного. Якщо хочете чогось досягти, ставте цілі! Хоча багато хто й надає перевагу цього не робити. Іноді просто через лінощі – як вийде, так і вийде. Інші чогось чекають, гадають, що життя почне мінятися саме по собі. А деякі просто бояться привселюдно заявити про свої плани: а раптом засміють? Чи зурочать… Або “не так” зрозуміють… Йти зі всіма за течією, звичайно, набагато простіше, але тоді й результат буде як у всіх – такий, що нічим із загальної маси не виділяється. А якщо ви дійсно хочете побудувати кар’єру, стати господарем свого життя – вчіться мріяти, перетворювати мрію на мету, а мету втілювати в реальність.

1 червня - Міжнародний день захисту дітей!

 У нашій школі він пройшов дуже цікаво.

Було проведено ряд заходів практичним психологом, педагогом організатором та класними керівниками.

Конкурс малюнку на асфальті   – 1-5 класи

Година спілкування «Наші права – щасливе дитинство»  -  6- 7 клас

Круглий стіл  « Права дітей»     -   9 клас

Вікторина  « Я  маю право?»    -8 клас

У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити. Але слід знати не лише свої права, але й обов’язки.

Діти переконалися, що прагнучи відстояти свою свободу, не утискай свободу інших!

 

       1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом!                          

         З метою ознайомлення і поглиблення знань про СНІД та ВІЛ-інфекцію, пропагування здорового способу життя, виховання почуття відповідальності за свої дії, уміння самооцінювати їх, толерантно ставитись до інфікованих, 1 грудня у школі відбулася зустріч з лікарем місцевої амбулаторії  Вальчишин  Тетяною Ігорівною. Медик детально розповів присутнім про страшну хворобу СНІД та небезпечну ВІЛ-інфекцію, про способи передачі ВІЛ\СНІДу.  Учні мали змогу ставити запитання , а фахівець у доступній  формі відповідав. А ще  дітей закликано «боротися з вірусом , а не з людиною».

        У 7-9 класах психологом школи  Трембач О.Р.  разом з класними керівниками  проведено години спілкування «СНІД – загроза людства».

       Також у школі  членами  учнівського самоврядування  було проведено акцію  «Стрічка-символ». Діти чіпляли старшим учням та учителям символічні стрічки, які означають, що ми проти СНІДу!

Толерантність врятує світ

         З метою розкрити глибинний зміст толерантності, розуміючи, яким чином можна жити поруч, не порушуючи меж  індивідуальної свободи; навчитися сповідувати основні життєві цінності ( любов, повагу, терпіння, взаєморозуміння) , що здатні змінити світ у пориві до гармонійного і мирного співіснування у школі з 13 по 17 листопада проходив тиждень толерантності.

         У рамках цього тижня у школі  психологом  було організовано конкурс-виставку  стінгазет для старших класів,  створено  «дерево ввічливості» та «квітку толерантності». А на завершення проведено  загальношкільний виховний захід  «Толерантність врятує світ». Під час виховного заходу школярі більше дізналися про толерантність, зрозуміли, які риси характеру потрібно розвивати в собі.

         Учасники учнівського самоврядування розробили та виготовили буклети на тему «Толерантність», які потім поширили між учнями школи.

         Мабуть, усі учні зрозуміли, що саме толерантність врятує світ.