Великий Філософ

 

В житті бувають далекі дороги,

Бувають, звісно, й перестороги.

Та ми повинні світом володіти,

Бо ми Філософа Великого діти.

 

Він життєві стежини невпинно долав,

Світ ловив його, та не спіймав.

Бо кожен крок був наче свято,

Ішов Сковорода завзято.

 

І наш земляк не журився,

З усім оцим давно змирився.

Писав, творив, заради України жив,

Усе йому рідне так любив.

Манчур Марія, учениця 10 класу

 

А як природу шанував Григорій,

І скільки написав про це історій.

Гарнесенька пір’їста пташка

Чи будь яка малесенька комашка –

Не байдужа йому ця бідолашка.

                                                                                                                    

Усе умів він  поєднати,

У вірші дивні записати.

А ми міркуймо раз у раз

І впізнаваймо в віршах нас.

 

Вірний син України

 

Жив у кріпацькій родині,

Був вірним сином Україні.

З дитячих літ він малював,

А згодом ще й  вірші писав.

 

Тарасом звали його люди,

Шевченка знали всі й повсюди.

Життєвий шлях пройшов терпляче,

Бо не міг він жить іначе.

 

Для нас залишив багато книг,

Щоб набирались знань із них.

То ж ми його не забуваймо,

Тараса завжди пам’ятаймо!